Конкурс конкурсами, а життя триває …
Так любить говорити мій дідусь. Він мені ще вчора сказав, що пора вже за наступний пост братися, а то й взагалі не захочу більше вести щоденник. До речі, блог поки що у мене більше щотижневик, ніж щоденник. Та що робити, як часу вільного дуже мало…
Сьогодні я надумала про що писати 
Я розповім про мою любиму тітоньку. (Рідних і самих любимих у мене дві - Свєта і Женя. Про Женю я напишу трішки пізніше).
Тьотя Свєта зараз живе, працює і навчається в столиці Франції Парижі.
У Франції Світлана проживає вже четвертий рік, а в самому Парижі - другий.
У 2005 році вона поїхала працювати в багатодітну сім’ю нянечкою, доглядала в сім’ї чотирьох меншеньких діток. Французька сім’я проживала в замку в передгір’ях, поблизу великого міста Ліон.
Коли Світлана виходила на верхній ярус замку, вона бачила гору Монблан. Три рази в тиждень моя тьотя їздила в Ліон, де навчалась на курсах французької мови.
Потім вона змінила господарів, переїхала в Париж, де живе й працює до цієї пори. Минулого року Світлана закінчила підготовчі курси в Сорбонському університеті, а в цьому році поступила в інший університет, де з 1 жовтня буде навчатися. Я потім розповім, що вона там буде вивчати.
Тітонька кожного року приїжджає до нас в Полтаву погостювати. Кожного разу я з нетерпінням чекаю на її приїзд. Адже вона завжди привозить усім родичам і мені дарунки, та й люблю я її.
Вона дуже схожа на мою маму Таню.
Цього року тьотя Свєта приїжджала до нас в серпні. Разом з нею ми часто гуляли. На цьому фото я з нею під час прогулянки по Полтаві.

То правда - ось вже більше тижня ми живемо с дідусем і бабусею. Були ще з нами і мої дядько Олексій та тітоньки Світлана і Женя. Та раптом усі розбіглися - хто куди. Бабуня с Женею поїхали в Крим, на якісь то там тренування з компасом, по горах бігають. Дядька вдома не буває - то до хлопців, то до дівчат бігає. Світлана поїхала в Москву, а далі в Петербург, і на екскурсію на північні острови Валаам та Кижі.
Зроду сама б правильно не виговорила - дідусь підказує. Ще він розповідає, що колись туди бабуня також на екскурсію їздила. А він був тільки на Кижах, після водного походу по річці Шуя. Є така річечка в Південній Карелії. Сорок порогів на ній є. І як ото по тих порогах люди ходять? І для чого їх аж сорок, а не один, два.
Я дідуся розпитувала, а він пообіцяв, що розповість трішки пізніше.
Так ото я трішки про друге почала розповідати. А тут справа в тому, що мені вже сумно. Татко весь час на роботі. Мама взяла на роботі відпустку - це такий документ, що відпускає від роботи усіх працівників по черзі - кого влітку, а кого і взимку. Та більше людей хочуть відпускатись, чи той… відпочивати влітку.

Та моїй мамі зараз відпочивати ніколи. Вона миє, прибирає, робить ремонт у нашій новій квартирі.
Наш малий… чи то пак мікрорайон називається Половки. А я ходжу вже в новий дитсадок, що недалеко і від нашого будинку, і від домівки дідуся з бабусею. А ввечері допомагаю мамі в ремонті. А вона каже дідусеві, що заважаю.
От і сьогодні - підсунула настільну лампу ближче до матусі, трішки обпеклася, а мама ще й накричала. Я ж хотіла як краще….
В садочку я вже подружилася з дівчатками. Тай хлопців не боюсь. Я - сильна, і бігати швидко вмію.
Мене Женя і бабуся цьому навчили. В лісі, що біля нашої школи (гімназія №30 називається) ми часто тренуємось.
Раніше я тільки дивилась на школярів, бабусиних вихованців, а зараз часто разом з ними бігаю.
_______________________________
1. А ось на цьому сайті розповідають, де можна влітку відпочити дітям з батьками, і самостійно
Мій татко став великим начальником ;) і тепер він часто їздить у відрядження.
Останній раз він поїхав у місто Кременчук. Не було його вдома кілька днів. Я за татом дуже сумувала.
Та спала вночі на його дивані.
Коли татко приїхав - я йому сказала - тату, чого ти та швидко повернувся?
Мені на твоєму дивані спати дуже подобається 