На фото я з дідусем і тітонькою Женею

Ось я знову взялась за свій щоденник. Початок навчального року, одним словом. Всі члени нашої родини в вересні стали зовсім заклопотані. Немає ні в кого вільної хвилинки. Мама і татко після нашого переїзду на нову квартиру розмовляти зі мною часу не мають.

Тато надолужує згаяний час і постійно кудись їздить, їздить…
Додому приходить  пізно ввечері, сидить на кухні, вечеряє. А потім іде до телевізора або до комп’ютера, а чашки мити після вечері забуває. Не завжди, правда, а інколи. То, мабуть, мама винна трішки.
Вона говорить – Сергію, нехай, я  помию…

А я мию свою чашку завжди сама.

Мам після переїзду пішла на роботу. У неї закінчилася відпустка.
У мене також всі літні відпустки позакінчувалися. Приходиться ходити в новий дитсадок.
З ранку до нього мене веде матуся. У мене тепер старша група. В ній цікавіше, ніж в попередній. Але все дно вранці  трішки сумно, хочеться плакати.
Тато каже, що це тому, що пізно лягаю спати ввечері і не висипаюся. А як же я ляжу рано, як хочеться  ввечері з татом погратися. Він мені ніколи в цьому  не відмовляє. Хоча й говорить  – півгодини, і спати. Ніяк не зрозумію, чому тільки півгодини?

А в дитсадку нас вже навчають писати і малювати. В мене виходить непогано. Це мені так наша вихователька  Наталя Віталіївна так говорить.

Я наступного разу трішки більше про навчання розповім. А зараз лягаю спати. До побачення!

І нехай вам усім цікава казочка насниться  =)

Ну от, ми переїхали! Як я вже писала раніше – на іншу квартиру. Татко з мамою продали нашу однокімнатну, а ще  заробили трішки грошенят, добавили  і купили двокімнатну.  Правда, говорять, що ще мають борг. Взяли в банку кредит. Що таке борг я трішки розумію, а що кредит – не можу розгадати.  Це те ж саме, що й борг? Якщо вам дали гроші, то їх потрібно віддати. То чому кредит? Чим він від боргу відрізняється? Віддавати все-одно потрібно.
Дідусь каже, що не зразу, а поступово і частинами, та ще й з процентами.  Зовсім голову мені старші затуркали. Борги, кредити, проценти – не хочу я про бухгалтерію. Хочу гратись на вулиці…

Але в вихідні дні (вчора, сьогодні і завтра) потрібно допомагати мамі і татові прибирати в нових кімнатах. Мама пофарбувала стіни, татко з дідусем перевезли вчора меблі і одяг – тепер нам з мамою є чим зайнятись. Я гарна помічниця – це мене сьогодні мама похвалила. І навіть не розсердилась, коли я ненавмисне розірвала пакунок з одягом і розсипала його по кімнаті. Ми разом все зібрали.
Сьогодні також їздили в магазин і купили в більшу кімнату красиву люстру. Я підказала батькам, яку купити. Вони мені навіть не заперечували! =)
А ще з ранку дивилась по телевізору військовий парад в місті Києві на Хрещатику. Сьогодні Україна святкує День незалежності!
Мені парад сподобався. Особливо як їхали танки та ще якісь машини з ракетами, а потім – літаки! Татко сказав, що на гусениці танків одягали гуму, щоб вони не пошкодили бруківку вулиці Хрещатик. Це як одягти на взуття колоші…
Нова квартира мені також дуже подобається. У мене тепер – своя кімната!

Ходжу в новий дитсадок. Трішки сумно.
Багато дітей зараз разом з батьками відпочивають і в садок не ходять. Зараз знаходжусь не в своїй групі, а в об’єднаній. Майже всі малюки. Ні з ким поспілкуватись. Правда, вже познайомилась з Юлею. Ми знайшли з нею, про що говорити. Гарна дівчина! Якби і вона була в моїй групі. І вона цього хоче. Але ми ще не знаємо хто де буде.
Матуся і бабуня розпитують – чим годують. А я хіба все запам’ятаю? Усім, що й в старому дитсадку. А ще дають якийсь напій, який і не чай, і не кава. Не можу зрозуміти що воно таке, але смачне.

Ну добре. Сьогодні я на цьому закінчу (дідусь кудись поспішає). А новини будуть – обов’язково знову вийду з вами на зв’язок.
Цьом-цьом всіх моїх майбутніх друзів!