Зараз зима. Люблю гуляти по засніженому  місту. Коли йду в школу,  беру з собою санчата. А моя тітонька Женя, як забирає мене зі школи, то ще на них і катає. Вірніше, ми бавимося на санках разом.

З задоволенням катаюсь також  з мамою і тіточкою Світланою.

А ще крім прогулянок на подвір’ї, в парку та в лісі, я також ходжу на тренування в спортивну залу до моєї бабусі Наді.

Тут ще багато фотографій, заходьте подивитись!

Мороз и солнце; день чудесный!
Еще ты дремлешь, друг прелестный -
Пора, красавица, проснись:
Открой сомкнуты негой взоры
Навстречу северной Авроры,
Звездою севера явись!

Так от мене бабуся рано-вранці телефонним дзвінком розбудила і наказала готуватись до поїздки в засніжений ліс. Читамо разом далі

 На фото я з мамою та Ілюшою

Я вас усіх-усіх вітаю!

Дуже за вами скучила, мої милі читачі.

Півроку я вже навчаюсь у першому класі. Вчительку нашу звати Ольгою Володимирівною.  Вона дуже строга, але справедлива і добра.

Оцінки в мене гарні. Читайте далі, будь-ласка

До свята ми з мамою готувались ще звечора.
Приготували одяг, який я сама розвісила на самому видному місці в шафі. Поставила свої нові черевички, придбані  татом в Донецьку  - в самий раз розмір, ще трішечки й на-виріст.

А квіти для моєї вчительки Ольги Володимирівни принесла мені звечора бабуня Надя.
Вони такі запашні і яскраві!

Потім ми з мамою пішли на свято в школу.

 На цій фотокартці - я на випускному.

А сьогодні мені виповнилося вже шість років. Ми їздили святкувати мій день народження в село Петрівку, на берег нашої чудової річечки Ворскла. Поздоровляли мене матуся Таня, дідусь Віталій і дві бабусі - Лариса і Надя, дві рідних тітоньки Світлана і Женєчка, дядько Олексій, моя подружка Руслана і її батьки дядя Валентин і тьотя Іра. Дивіться ще

Давно я з вами не зустрічалася.
Ми з мамою були у татка в Донецьку, центрі шахтарського краю.
Майже три тижні ми знайомились з цим містом. Нам тут дуже сподобалось.
Особливо коли Сергій (так мені подобається татка називати, як і маму - Танею) через кілька днів після “великого переселення”  повіз нас в автомашині на оглядову екскурсію. Хоча тато в Донецьку лише з січня місяця, місто він знає добре. Віз нас і розповідав в дорозі багато цікавих речей про визначні місця і пам’ятки Донецька.

А коли проїжджали мимо будівлі цирку, татусь пообіцяв купити квитки на виставу в цирк, і свою обіцянку через кілька днів виконав. Ми втрьох побували на виставі, були в захваті від мистецтва гімнастів під куполом цирку, артистизму клоунів на батуті, неповторної імітації симпатичною мавпочкою відомих артистів і співаків Вєрки Сердючки, Мадонни та інших.

Забирав нас тато в Донецьк на місяць, та вийшло трішки не так як гадалося…
Коли в середині лютого в Донецьку похолодало і була віхола, я застудилася. Татко відвіз нас в Полтаву достроково…

Читаємо про все, як воно було