А 12 червня мені виповнилось 8 років. От!

Трішки пізніше я покажу фотокартки -  як я провела цей святковий день.

Два тижні тому назад, 15 травня, я в складі шкільного танцювального колективу “Феєрія” брала участь в міському благодійному концерті. Мама записала на відеокамеру наш виступ. Хочу, щоб і ви його подивились.
А ще признаюсь, що другий клас я закінчила на 11 и 12 балів. Тобто відмінницею. Мене нагородили похвальним листом. Буду старатись і надалі “держати планку”

Відеоролик нашого концерту

Повідомляю Вас, дорогенькі мої читачі і просто гості мого щоденника, що я не зовсім закинула писати в цей блог. Ми з мамою , татком  та братиком зараз проживаємо, як ви вже знаєте, в іншому місті, Дніпропетровську. Сама ж, без допомоги дідуся я поки що не зовсім вмію публікувати сюди свої думки, записи.Тому з нетерпінням чекаю кожний приїзд до Полтави і зустрічі з двома бабусями Надією  і Ларисою, дідусем  Віталієм, тітоньками Світланою і Євгенією, дядьком Олексієм та іншими родичами.

Ось нарешті я закінчу другий клас і тоді татко привезе нас в рідну Полтаву надовго, майже на все літо.

Поспілкуємось! 

А дідусь обіцяв мене навчити як розміщати мені свої записи в цей блог. Та якщо бути відвертою, то я скажу ось що: мені трішки боязко  самій залишати тут записи. Бо хто ж помилки буде виправляти?А я їх таки роблю частенько (мені трішки соромно )

А на прощання я покажу вам один з відеороликів, які монтує моя мама Таня. На ньому наша минулорічна поїздка на відпочинок в Крим. Дивіться, будь-ласка:

http://youtu.be/vJ3yJ9mA04k

До скорої зустрічі!

Усіх читачів (хоча їх і небагато, але вони у мене гарні ) вітаю  з Новим Роком і бажаю, щоб у Вас було все, що ви хочете і ваші мрії завжди  здійснювались!

Сьогодні до мене вже завітав Дід Мороз і також поздоровив зі святом.
І подаруночок приніс.
Я зараз знаходжусь в Полтаві. Ми приїхали з мамою і татком та братиком Іллюшою на Новий рік додому,  в Полтаву. Другу чверть в 2-А класі Дніпропетровської середньої школи №16 я закінчила з балами  11 і 12, тобто на відмінно. У нас в Україні 12-бальна система оцінок. Пятірка це - 10-12 балів. Я буду на канікулах в Полтаві ще 10 днів. Трішки пізніше напишемо з дідусем, як я навчаюсь і проводжу свій вільний час.

Урра!

Я знову зустрілася зі своїми друзями в 32-й гімназії і в моєму рідненькому в 1-б… ні, тепер вже 2-б  класі!

Як всі дівчата і хлопці за літо повиростали! І я виросла, трішечки…

В перший же день Ольга Володимирівна, наша добра і водночас вимоглива вчителька, розповіла, що ми будемо вивчати в другому класі, за які добрі  справи в першу чергу  будемо школі братися.

Ольга Володимирівна нагадала, нам, щоб ми слухались вдома своїх батьків та допомагали їм в домашніх клопотах.

А я ще підняла руку і доповнила, що потрібно також піклуватись за своїми меншими братіками і сестричками, в кого вони є.  Я люблю гратись зі своїм братиком Іллюшею, а також допомагаю своїй мамі годувати і одягати його.  Вчителька мене похвалила.

Жаль, що вже скоро я покину на певний час  свою рідну школу. Після закінчення мною першої четверті ми з мамою і Іллею будемо переїзджати до татуся в Дніпропетровськ, де він уже постійно працює вже більше ніж півроку.

Учора мені виповнилось сім років!

Всі родичі  зранку мене щиро привітали і поздоровили. А потім всі разом ми поїхали до річки Ворскла і там продовжили святкувати мій день народження.

Фотографії покажу трішки пізніше

Вітаю вас радісно!

Три дні тому з вами зустрічалися, а неначе - вчора.

Обіцяла продовжити писанину про те, як я останні два місяці, останню чверть занять в школі провела.

З навчанням було все добре. Оцінок негативних у першому класі наша любима вчителька Ольга Володимирівна нам ще не ставила, а відмінних у мене в щоденнику було дуже багато. Я ще займалась додатково в гуртках англійської мови і танцювальному. Заняття в гуртках я також закінчила успішно, особливо в танцях - там у мене одні п’ятірки. У нас в сім’ї за цей час назбиралось дуже багато нових фотографій, я вам трішки пізніше деякі альбоми в своєму блозі покажу.

Читайте, будь ласка, далі

Ой, як я тут, в своєму щоденнику давно не гостювала!

Та все одно зайшла до нього як в рідну кімнату. Тільки відвикла трішки - не знаю, де стілець в вітальні стоїть, де панельки і причандали до них розставлені. Та якось з дідусем справимося. Він мені нагадає.

Коротенько про себе: в квітні місяці, під час перенесених на більш пізній термін шкільних весняних канікул, я проживала з мамою та своїм молодшим братиком  в місті,   яке стоїть на Дніпрі і так і зветься -ДНІПРОПЕТРОВСЬК (Там зараз працює на новому місці призначення наш татко). Тільки чому ПЕТРОВСЬК? Який це такий Петро втрутився в історію цього красивого і привітного міста? Тато каже, що Петро Перший, російський цар. А він що, тут проживав? Хто мені розповість? Всім ніколи - мама з татком відмахується, дідусь обіцяв розказати пізніше…

Нехай, Це виясню потім, а зараз розповім про інші новини. Пожили ми в Дніпропетровську майже 10 днів. Все сподобалось, але дуже захотілось додому, в Полтаву. Тут бо ж моя школа, рідня- тітоньки, дядько Олексій і його дружина Аня, дідусь і три бабусі (одна з них - прабабуся Галя) …

Промайнули швидко квітень і травень, закінчила я перший клас, одночасно милуючись квітучою природою і допомагаючи няньчити свого братика Іллюшу. Та про це - в наступному записі.

А поки що - до побачення, мої дорогенькі читачі!

П.С. На фото ми з мамою та братиком сьогодні на дитячому туристському зльоті міста Полтави.

Моєму братику Ілюші вже майже вісім місяців. Окрім того, що він дуже непосидючий, Ілля любить бавитися з повітряними кульками.

Ось бабуня Надя і сфотографувала його за цим цікавим заняттям. А я сторожую братика,  щоб він не впав з ліжка.

Приходили кілька днів тому назад до нас в гості моя тітонька Женя (яка там тітонька - вона мені як старша сестричка) і бабуня Надя. Бабуня, як завжди - з гостинцями і з… фотоапаратом. Фотографувала мене, мого маленького братика Іллю, а потім ще й маленький фільм зняла.
Ось я його вам і показую (дідусь, як завжди, допоміг) -